БМ-13Н
| БМ-13Н | |
|---|---|
 БМ-13Н на шасі Studebaker US6 (з опущеними бронеплитами захисту від вихлопу) в Центральному музеї Великої Вітчизняної війни у Москві | |
| Тип | РСЗВ |
| Походження |  СРСР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1943 |
| Оператори | СРСР |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Розробник | розробник — СКБ при московському заводі «Компресор» |
| Виробник | Воронезький завод Комінтерну |
| Характеристики | |
| Вага | Вага бойової машини з розрахунком 5 чол. (2 в кабіні, 2 на задніх крилах і на 1 бензоб.) з повною заправкою, інструментом, ланцюгами протиковзання, запасним колесом і снарядами М-13, кг 6770 на передню 1890 на задню 4880 Тип напрямних прямолінійні Мінімальний кут піднесення, ° +7 Максимальний кут піднесення, ° +45 Кут горизонтального наведення, ° 20 |
| Довжина | 6780 |
| Ширина | 2270 |
| Висота | 2880 |
| | |
 БМ-13Н у Вікісховищі | |
БМ-13Н — модифікація гвардійських реактивних мінометів типу «Катюша». Має індекс «Н» — нормалізована.
Відмінності БМ-13Н щодо БМ-13
Випускалася з 1943 року[1]. Вважається[ким?], що від базової БМ-13 відрізнялася тим, що в ролі шасі використані американські вантажівки Студебекер US6, що поставляються в СРСР по Ленд-лізу. Проте це не повне уявлення. Зміна шасі — завершальний етап розвитку цього виду РСЗВ. Сама ж метальна установка була попередньо розібрана на вузли. Кожному вузлу було присвоєно власний індекс. І кожен вузол модернізувався із врахуванням досвіду, отриманого від початку боїв німецько-радянської війни 1941 року.
Початком розробки модернізованої метальної установки з індексом Н вважається технічна нарада СКБ при московському заводі «Компресор» 21 квітня 1942 року. На нараді була прийнята програма глибокої модернізації БМ-13. Результат цієї роботи:
- збільшення сектора обстрілу на 20%
- зменшення зусиль на рукоятках механізмів наведення в півтора — два рази;
- збільшення швидкості вертикального наведення вдвічі;
- збільшення бойової живучості установки за рахунок бронювання задньої стінки кабіни; бензобака і бензопроводу;
- збільшення стійкості установки в похідному положенні введенням опорного кронштейна для розосередження навантаження на лонжерони автомашини;
- збільшення експлуатаційної надійності агрегату (спрощення опорної балки заднього моста і т. д.;
- значне скорочення обсягу зварювальних робіт, механічної обробки, виключення згинання стержнів ферми;
- зменшення ваги установки на 250 кг, незважаючи на введення броні на задню стінку кабіни і бензобак;
- скорочення виробничого часу на виготовлення установки за рахунок складання артилерійської частини окремо від шасі автомашини і монтажу
- установки на шасі автомашини за допомогою кріпильних хомутів, що дозволило ліквідувати свердління отворів в лонжеронах;
- скорочення в кілька разів часу простоювання шасі автомашин, що надходили на завод під монтаж установки;
- скорочення кількості типорозмірів кріплення з 206 до 96, а також кількості найменувань деталей: в поворотній рамі — з 56 до 29, у фермі з 43 до 29, в опорній рамі — з 15 до 4 і т. д. Використання в конструкції установки нормалізованих вузлів і виробів дозволило застосувати для складання і монтажу установки високопродуктивний потоковий метод.
Нормалізована установка М-13Н була прийнята на озброєння Червоної Армії в 1943 році. Установка стала основним зразком, що застосовувався до кінця другої світової війни.
Також застосовувалися й інші типи доопрацьованих шасі вантажних автомобілів іноземних марок (наприклад, Chevrolet).
Характеристики
| Технічна характеристика | М-13 | БМ-13Н | БМ-13Н | БМ-13НМ | БМ-13НММ |
|---|---|---|---|---|---|
| Шасі | ЗІС-6 | Studebaker US6 | ЗІС-151, ЗІЛ-151 | ЗІЛ-157 | ЗІЛ-131 |
| Число напрямних | 8 | 16 | 8 / 16* [2] | 8 / 16* [2] | 8 / 16* [2] |
| Кут піднесення, град: мінімальний / максимальний | +7 / +45 | +7 / +45 | 8±1 / +45 | 8±1 / +45 | 8±1 / +45 |
| Кут горизонтального обстрілу, град: праворуч / ліворуч від автошасі | 10 / 10 | 10 / 10 | 10 / 10 | 10 / 10 | 10 / 10 |
| Зусилля на рукоятці, кг: підйомного механізму / поворотного механізму | 8 / 10 | 8 / 10 | до 13 / до 8 | до 13 / до 8 | до 13 / до 8 |
| Габарити в похідному положенні, мм: довжина | 6700 2300 2800 | 6780 2270 2880 | 7200 2300 2900 | 7200 2330 3000 | 7200 2500 3200 |
| Вага, кг: пакету напрямних | 815
| 790
| 815
| 815
| 815
|
| Час переведення з похідного положення в бойове, | 2-3 хв | 2-3 хв | 2-3 хв | 2-3 хв | 2-3 хв |
| Час, необхідний для заряджання бойової машини, | 5-10 хв | 10-15 хв | 5-10 хв / 10-15 хв | 5-10 хв / 10-15 хв | 5-10 хв / 10-15 хв |
| Час повного залпу, | с 7-10 | с 10-14 | с 7-10 / с 10-14 | с 7-10 / с 10-14 | с 7-10 / с 10-14 |
Цікаво
- На кожній машині встановлювався заряд вибухівки для самознищення, щоб при можливості захоплення знищити її і не дати противнику дослідний зразок.
В інших країнах
У комп'ютерних іграх
- Call of Duty: World at War
- «Протистояння»
- «В тилу ворога». У грі «В тилу ворога 1» радянська кампанія присвячена угону катюші
- Battlefield (серія ігор) (доповнення Armored Kill)
- У «Бліцкригу[en]» гравцеві дається спочатку 3, а потім і 6 артилерійських розрахунків. Можна взяти 6 «Катюш», яких там три різні модифікації
- «Red Orchestra 2: Heroes of Stalingrad»
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: БМ-13Н |
- na.mil.gov.ua/16066-vid-ppsh-do-katyushi
- www.bestreferat.ru/referat-178790.html [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/bm13/bm13.shtml [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б в На доопрацьованих
- ↑ За даними англійського каталогу jane's and Armour Artillery 1995–1996, розділ Єгипет, в середині 90-х років XX століття через неможливість отримання, зокрема, снарядів для бойових машин типу М-13 Арабська Організація з Індустріалізації (Arab Organisation for Industrialisation) займалася виробництвом реактивних снарядів калібру 132 мм. Аналіз наведених нижче даних дозволяє зробити висновок, що мова йде про снаряди типу М-13УК. До складу Arab Organisation for Industrialisation входили Єгипет, Катар і Саудівська Аравія з більшістю виробничих потужностей, розташованих на території Єгипту і з основним фінансуванням країнами Перської затоки. Слідом за єгипетсько-ізраїльською угодою в середині 1979 року інші три члени країн Перської затоки вивели з обороту їхні фінансові засоби, призначені для Arab Organisation for Industrialisation, і в той час (дані каталогу jane's and Armour Artillery 1982–1983) Єгипет отримував іншу допомогу в проектах.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
