Чемпіонат світу з футболу 1950 (кваліфікаційний раунд)

Відбір на чемпіонат світу 1950

Деталі турніру
Дата	1949 — 1950
Кількість команд	34 (з 3 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно	26
Голів забито	121 (4.65 за матч)
Найкращий бомбардир(и)	Джек Роулі Орасіо Касарін Луїс де ла Фуенте Желько Чайковський (по 4 голи)
← 1938 1954 →

У кваліфікаційному раунді чемпіонату світу з футболу 1950 року 32 збірні змагалися за 14 місць у фінальній частині футбольної світової першості. Ще дві команди, господарі турніру збірна Бразилії і діючий чемпіон світу збірна Італії, кваліфікувалися автоматично, без участі у кваліфікаційному раунді.

Вісім з 32 команд-учасниць кваліфікаційного раунду знялися зі змагання вже після його жеребкування, але так й не провівши жодної гри. Це дозволило відразу п'яти командам автоматично отримати путівку до фінальної частини мундіалю. Тож хоча б по одній грі у відборі провели 19 команд, загалом було зіграно 26 кваліфікаційних матчів, у яких було забито 121 гол (у середньому 4,65 гола за гру).

З 14 команд, що здобили право участі у фінальній частині чемпіонату світу, три, а саме збірні Індії, Шотландії і Туреччини, згодом відмовилися від участі. ФІФА спробувала запропонувати взяти участь у турнірі декількам командам, які кваліфікаційний раунд не подолали, а після їх відмови узгодила рішення про проведення фінальної частини ЧС-1950 за участі лише 13 збірних.

Формат

32 команди-учасниці відбору на момент жеребкування були розподілені за географічною ознакою на 10 груп:

• Групи з 1 по 6 – Європа: 7 місць, за які змагалися 18 команд. (включаючи збірні Ізраїлю і Сирії).
• Групи з 7 по 9 – Америка: 6 місць, за які змагалися 10 команд.
• Група 10 – Азія: 1 місце, на яке претендували 4 команди.

Відбіркові групи розрізнялися кількістю учасників і турнірним форматом:

• Група 1 мала 4 учасників. Кожна пара команд проводила між собою по одній грі. Переможець групи і команда, що посіла друге місце, кваліфікувалися.
• Групи 2, 3 і 4 мали по 3 учасники. Найсильніша команда кожної з груп отримувала статус сіяної. Змагання проходили у два раунди:
  • Перший раунд: Дві несіяні команди грали між собою по дві гри, одній вдома і одній на виїзді. Переможець за сумою двох матчів проходив до заключного раунду.
  • Заключний раунд: Сіяні команди грали проти переможців Першого раунду по дві гри, одній вдома і одній на виїзді. Переможці за сумою двох матчів кваліфікувалися.
• Група 5 мала 3 учасників. Кожна пара команд проводила між собою по дві гри, одній вдома і одній на виїзді. Переможець групи кваліфікувався.
• Група 6 мала 2 учасників. Команди проводили між собою по дві гри, одній вдома і одній на виїзді. Переможець групи кваліфікувався.
• Група 7 мала 3 учасників. Переможець групи і команда, що посіла друге місце, кваліфікувалися.
• Група 8 мала 4 учасників. Переможець групи і команда, що посіла друге місце, кваліфікувалися.
• Група 9 мала 3 учасників. Кожна пара команд проводила між собою по дві гри. Переможець групи і команда, що посіла друге місце, кваліфікувалися.
• Група 10 мала 4 учасників. Переможець групи кваліфікувався.

Група 1

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Англія	3	3	0	0	14	3	+11	6
2	Шотландія	3	2	0	1	10	3	+7	4
3=	Уельс	3	0	1	2	1	6	−5	1
3=	Ірландія (ІФА)	3	0	1	2	4	17	−13	1

1 жовтня 1949	Ірландія (ІФА)	2–8	Шотландія	Белфаст, Північна Ірландія
	Сміт  50', 59'	Протокол	Морріс  2', 70', 88' Водделл  5', 31' (пен.) Стіл  23' Райлі  24' Мейсон  80'	Стадіон: Віндзор Парк Глядачі: 50 000 Суддя: Реджинальд Мортімер (АНглія)

15 жовтня 1949	Уельс	1–4	Англія	Кардіфф, Уельс
	Гріффітс  80'	Протокол	Мортенсен  22' Мілберн  29', 34', 66'	Стадіон: Нініан-Парк Глядачі: 61 079 Суддя: Джек Моват (Шотландія)

9 листопада 1949	Шотландія	2–0	Уельс	Глазго, Шотландія
	Макфейл  25' Лінвуд  78'	Протокол		Стадіон: Гемпден-Парк Глядачі: 73 782 Суддя: Ес Кей Лоу (Англія)

16 листопада 1949	Англія	9–2	Ірландія (ІФА)	Манчестер, Англія
	Роулі  6', 47', 56', 58' Фроггатт  25' Мортенсен  35', 50' Пірсон  33', 68'	Протокол	Сміт  55' Бреннан  75'	Стадіон: Мейн-Роуд Глядачі: 69 742 Суддя: Мервін Гріффітс (Уельс)

8 березня 1950	Уельс	0–0	Ірландія (ІФА)	Рексем, Уельс
		Протокол		Стадіон: Рейскорс Граунд Глядачі: 30 000 Суддя: Реджинальд Ліф (Англія)

15 квітня 1950	Шотландія	0–1	Англія	Глазго, Шотландія
		Протокол	Бентлі  64'	Стадіон: Гемпден-Парк Глядачі: 133 300 Суддя: Реджинальд Ліф (Англія)

Англія кваліфікувалася. Шотландія також кваліфікувалася, проте відмовилася від участі.

Група 2

Перший раунд

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Туреччина	1	1	0	0	7	0	+7	2
2	Сирія	1	0	0	1	0	7	−7	0

20 листопада 1949	Туреччина	7–0	Сирія	Анкара, Туреччина
	Кансевер  12', 16', 87' Екен  44' Кючюкандоньядіс  66' Кескін  67' Килич  72'			Стадіон: Стадіон 19 травня Суддя: Антоніо Гамба (Італія)

Після першої гри Сирія знялася зі змагання, і другий матч не проводився. Туреччина пройшла до заключного раунду.

Заключний раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Туреччина	кваліфікувалася, згодом знялася
2	Австрія	знялася

Австрія знялася, і Туреччина кваліфікувалася автоматично. Але згодом Туреччина також знялася, і ФІФА запропонувала місце у фінальній частині ЧС-1950, яке вивільнилося, Португалії, що посіла друге місце у Групі 6, але відмовилася від цієї пропозиції. Врешті-решт ФІФА вирішила не пропонувати це місце у фінальній частині чемпіонату іншим командам і провести його з неповним складом учасників.

Група 3

Перший раунд

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Югославія	2	2	0	0	11	2	+9	4
2	Ізраїль	2	0	0	2	2	11	−9	0

21 серпня 1949	Югославія	6–0	Ізраїль	Белград, Югославія
	Паєвич  12', 19', 26' Сенчар  44' Ж. Чайковський  63' Бобек  83' (пен.)	Протокол		Стадіон: Стадіон ЮНА Глядачі: 35 000 Суддя: Джованні Галеаті (Італія)

18 вересня 1949	Ізраїль	2–5	Югославія	Тель-Авів, Ізраїль
	Глацер  65', 76'	Протокол	Валок  19', 64' Бобек  20' З. Чайковський  41' Ж. Чайковський  82'	Стадіон: Маккабія Глядачі: 20 000 Суддя: Йозеф Кінстліх (Кіпр)

Югославія пройшла до заключного раунду.

Заключний раунд

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Франція	2	0	2	0	2	2	0	2
1	Югославія	2	0	2	0	2	2	0	2

9 жовтня 1949	Югославія	1–1	Франція	Белград, Югославія
	Ж. Чайковський  36'	Протокол	Байо  55'	Стадіон: Стадіон ЮНА Глядачі: 50 000 Суддя: Карел ван дер Мер (Нідерланди)

30 жовтня 1949	Франція	1–1	Югославія	Париж, Франція
	Байо  8'	Протокол	Бобек  44'	Стадіон: Стад Олімпік де Коломб Глядачі: 53 569 Суддя: Джованні Галеаті (Італія)

За сумою двох матчів рахунок був 2:2, і для визначення переможця був призначений третій матч на нейтральному полі.

11 грудня 1949	Югославія	3–2	Франція	Флоренція, Італія
	Михайлович  12', 84' (пен.) Ж. Чайковський  114'	Протокол	Вальтер  13' Люсьяно  83'	Стадіон: Стадіо Джованні Берта Глядачі: 25 000 Суддя: Джованні Галеаті (Італія)

Югославія кваліфікувалася, проте з огляду на непоодинокі відмови від участі у чемпіонаті Франції також було запропоновано стати учасником його фінальної частини. Пропозиція була спочатку прийнята, проте згодом відкинута.

Група 4

Перший раунд

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Швейцарія	2	2	0	0	8	4	+4	4
2	Люксембург	2	0	0	2	4	8	−4	0

26 червня 1949	Швейцарія	5–2	Люксембург	Цюрих, Швейцарія
	Майяр  20' Фаттон  30', 41' Балламан  48' Антенен  59'	Протокол	Вагнер  3' Ройтер  88'	Стадіон: Гардтурм Глядачі: 15 000 Суддя: Шарль Деласаль (Франція)

18 вересня 1949	Люксембург	2–3	Швейцарія	Люксембург, Люксембург
	Мюллер  3' Кремер  38'	Протокол	Майяр  1' Фрідлендер  59' Фаттон  75'	Стадіон: Муніципальний стадіон Глядачі: 3 000 Суддя: П'єр Тонен (Бельгія)

Швейцарія пройшла до заключного раунду.

Заключний раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Швейцарія	кваліфікувалася
2	Бельгія	знялася

Бельгія знялася, тож Швейцарія кваліфікувалася автоматично.

Група 5

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Швеція	2	2	0	0	6	2	+4	4
2	Ірландія (ФАІ)	4	1	1	2	6	7	−1	3
3	Фінляндія	2	0	1	1	1	4	−3	1

2 червня 1949	Швеція	3–1	Ірландія (ФАІ)	Стокгольм, Швеція
	Андерсон  17' (пен.) Єппсон  37' Лідгольм  69'	Протокол	Волш  9'	Стадіон: Росунда Глядачі: 38 000 Суддя: Луї Барт (Бельгія)

8 вересня 1949	Ірландія (ФАІ)	3–0	Фінляндія	Дублін, Ірландія
	Гевін  35' Мартін  44' (пен.), 68'	Протокол		Стадіон: Далімаунт Парк Глядачі: 22,479 Суддя: В.Г.Е. Іван (Англія)

9 жовтня 1949	Фінляндія	1–1	Ірландія (ФАІ)	Гельсінкі, Фінляндія
	Вайгела  89'	Протокол	Фаррелл  65'	Стадіон: Олімпійський стадіон Глядачі: 13 000 Суддя: Йоган Бронкгорст (Нідерланди)

13 листопада 1949	Ірландія (ФАІ)	1–3	Швеція	Дублін, Ірландія
	Мартін  61' (пен.)	Протокол	Пальмер  4', 40', 68'	Стадіон: Далімаунт Парк Глядачі: 41 031 Суддя: Вільям Лінг (Англія)

Швеція кваліфікувалася. Фінляндія знялася зі змагання до його завершення. Команда Ірландії (ФАІ) була запрошена до участі у фінальній стадії, але відмовилася через високі витрати, пов'язані з участю^[1].

Група 6

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О
1	Іспанія	2	1	1	0	7	3	+4	3
2	Португалія	2	0	1	1	3	7	−4	1

2 квітня 1950	Іспанія	5–1	Португалія	Мадрид, Іспанія
	Сарра  11', 58' Басора  13' Панісо  15' Моловни  65'	Протокол	Кабріта  36'	Стадіон: Естадіо Нуево Чамартін Глядачі: 80 000 Суддя: Реджинальд Ліф (Англія)

9 квітня 1950	Португалія	2–2	Іспанія	Лісабон, Португалія
	Травассуш  51' Коррея  53'	Протокол	Сарра  24' Гаїнса  82'	Стадіон: Жамор Глядачі: 30 000 Суддя: Джек Моват (Шотландія)

Іспанія кваліфікувалася. Португалію також запрошували до фінальної стадії змагання, проте вона відмовилася.

Група 7

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Болівія	кваліфікувалися
1	Чилі
3	Аргентина	знялася

Аргентина знялася, тож Болівія і Чилі кваліфікувалися автоматично.

Група 8

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Уругвай	кваліфікувалися
1	Парагвай
3	Еквадор	знялися
3	Перу

Еквадор і Перу знялися, тож Уругвай і Парагвай кваліфікувалися автоматично.

Група 9

Поз	Команда	І	В	Н	П	ГЗ	ГП	РГ	О	Кваліфікація
1	Мексика	4	4	0	0	17	2	+15	8
2	США	4	1	1	2	8	15	−7	3
3	Куба	4	0	1	3	3	11	−8	1

4 вересня 1949	США	0–6	Мексика	Мехіко, Мексика
			Флорес  20' Луна  30' де ла Фуенте  37', 55', 58' Септьєн  85'	Стадіон: Естадіо де лос Депортес Глядачі: 60 000 Суддя: Хосе Тапія (Куба)

11 вересня 1949	Мексика	2–0	Куба	Мехіко, Мексика
	Луна  26' Касарін  57'			Стадіон: Естадіо де лос Депортес Суддя: Пруденсіо Гарсія (США)

14 вересня 1949	Куба	1–1	США	Мехіко, Мексика
	Гомес  28'		Воллас  23'	Стадіон: Естадіо де лос Депортес Глядачі: 8 000

18 вересня 1949	Мексика	6–2	США	Мехіко, Мексика
	Ортіс  14' Касарін  23', 41', 76' де ла Фуенте  47' Очоа  89'		Соуза  52' Ваттмен  90'	Стадіон: Естадіо де лос Депортес Глядачі: 54 500 Суддя: Хосе Тапія (Куба)

21 вересня 1949	США	5–2	Куба	Мехіко, Мексика
	Бар  16' Соуза  23' Матевич  30', 35' Воллас  48'		Баркін  42' Вейга  50'	Стадіон: Естадіо де лос Депортес Глядачі: 60 000 Суддя: Хосе Тапія (Куба)

25 вересня 1949	Мексика	3–0	Куба	Мехіко, Мексика
	Наранхо  44', 88' Флорес  58'			Стадіон: Естадіо де лос Депортес Суддя: Пруденсіо Гарсія (США)

Мексика і США кваліфікувалися.

Група 10

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Індія	кваліфікувалися, згодом знялася
2	Бірма	знялися
2	Індонезія
2	Філіппіни

Бірма, Індонезія і Філіппіни знялися зі змагання до жеребкування відбору, тож Індія кваліфікувалася автоматично. Але згодом Індія також знялася зі змагання через високі витрати, пов'язані з участю^[2], також Всеіндійська футбольна федерація зазначила бажання сконцентуватися на участі футбольної збірної країни на Олімпійських іграх 1952 року^[3]. Утім широко розповюдженою є також версія про те, що індійці відмовилися від участі через заборону виступати босоніж^[4]. ФІФА вирішила не пропонувати це місце у фінальній частині чемпіонату іншим командам і провести його з неповним складом учасників.

Учасники

Команда	Кількість участей	Кількість участей поспіль	Остання участь
Болівія	2	1	1930
Бразилія (г)	4	4	1938
Чилі	2	1	1930
Англія	1	1	–
Індія	1	1	–
Італія (ч)	3	3	1938
Мексика	2	1	1930
Парагвай	2	1	1930
Іспанія	2	1	1934
Шотландія	1	1	–
Швеція	3	3	1938
Швейцарія	3	3	1938
Туреччина	1	1	–
США	3	1	1934
Уругвай	2	1	1930
Югославія	2	1	1930

•  Індія,  Шотландія і  Туреччина знялися після успішної кваліфікації.
• (г) – кваліфікувалася автоматично як господар фінального турніру
• (ч) – кваліфікувалася автоматично як діючий чемпіон

Бомбардири

4 голи

3 голи

2 голи

1 гол

Коментарі

• Збірні Німеччини і Японії як країн, визнаних винними у розв'язанні Другої світової війни, були позбавлені права участі у першій повоєнній футбольній першості. Натомість діючі чемпіони світу, збірна Італії, країни, що також воювала на боці Країн Осі, була допущена до чемпіонату з огляду на те, що країна 1943 року перейшла на бік союзників по антигітлерівській коаліції.
• На початку 1950 року існувало фактично дві збірні Ірландії, керівництво якими здійснювали конкуруючі асоціації — розташована у Північній Ірландії Ірландська футбольна асоціація (ІФА) та Футбольна асоціація Ірланді (ФАІ), розташована в Дубліні. Обидві організації декларували своє право на координацію розвитку футболу на території усього ірландського острову і, відповідно, викликали до своїх збірних команд гравців з усіх регіонів острову. У результаті декілька відомих ірландських футболістів того часу мали в активі матчі за обидві збірні. Четверо гравців – Том Агерн, Редж Раян, Дейві Волш та Кон Мартін – грали як за збірну Ірландії (ФАІ), так й за збірну Ірландії (ІФА) в матчах відбору на ЧС-1950. ФІФА була змушена втрутитися на прохання ФАІ^[5] і обмежити права ірландських гравців на виступи за збірні відповідно до їх проживання відносно адміністративного кордону. Згодом у 1953 році ФІФА позбавила обидві команди права іменуватися збірною Ірландії, натомість офіційно закріпивши за командою під юрисдикцією ФАІ назву збірна Республіки Ірландія, а за командою ІФА — назву збірна Північної Ірландії.
• Утретє поспіль представники Південної Америки у фінальній частині чемпіонату світу визначалися автоматично, без проведення жодної кваліфікаційної гри, через відмову від участі значної частини збірних регіону.
• Бірма, Індонезія і Філіппіни знялися зі змагання до жеребкування відбору, тож збірна Індії автоматично стала єдиним представником Азії на чемпіонаті світу. Утім згодом Індія також відмовилася від участі у чемпіонаті світу 1950 року, що з огляду на те, що в подальшому індійська команда жодного разу не долала відбір на світові футбольні форуми, робить її єдиною командою, яка кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонатів світу, проте жодного разу участі в них не брала.

Примітки

Посилання

• FIFA World Cup Official Site – 1950 World Cup Qualification
• RSSSF – 1950 World Cup Qualification