Чудовиська (фільм, 1963)
Чудовиська | |
|---|---|
| італ. I mostri | |
 | |
| Жанр | кінокомедія гротескний фільм |
| Режисер | Діно Різі |
| Продюсер | Маріо Чеккі Ґорі |
| Сценарист | Адженоре Інкроччі[it] Руджеро Макарі[it] Еліо Петрі Діно Різі Фуріо Скарпеллі[it] Етторе Скола |
| У головних ролях | Вітторіо Ґассман Уго Тоньяцці Ріка Діаліна |
| Оператор | Альфіо Контіні |
| Композитор | Армандо Тровайолі |
| Художник | Ugo Pericolid |
| Тривалість | 118 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Італія  Франція |
| Рік | 1963 |
| IMDb | ID 0057323 |
| Рейтинг | IMDb:  |
| Наступний | «Нові чудовиська» (1977) |
 Чудовиська у Вікісховищі | |
«Чудовиська» (італ. I mostri) — італійсько-французький гротескний фільм 1963 року, що складається з 20 окремих історій, знятий італійським режисером Діно Різі. Також відома його обрізана версія «Opiate '67» або «15 з Риму». Фільм мав величезний успіх у Італії, але був підданий цензурі в Іспанії. У 1977 році був знятий фільм-продовження під назвою «Нові чудовиська».
Кінострічка внесена до списку 100 італійських фільмів, які потрібно зберегти (100 film italiani da salvare), від післявоєнних до вісімдесятих років.[1]
Назви окремих історій
- Сентиментальне виховання. Батько вчить сина не дотримуватися заповідей. Минає десять років, і в газетній статтіі описують як син грабує та вбиває батька.
- Рекомендація. Недолу́гого, дегенеративного вбивцю своїх рідних витягують з дому два здоровенні виродки-карабінери і потім позують перед фоторепортерами.
- Монстр. Багатий промисловець іде проти залицянь кавалерів до своєї доньки, яка рано дозріла, але робить виняток для старіючого донжуана, який допомагає йому вирішити його проблеми.
- Як батько
- Взято з життя
- Бідний солдат
- Що за життя!
- La giornata dell'onorevole
- Latin lovers (amanti latini)
- Свідок-волонтер
- Двоє сиріт
- Засідка
- Пожертва
- Вернісаж
- Муза
- Scenda l'oblio
- Дорога належить кожному. Пішохід, насилу перейшовши через жваву вулицю і проклинаючи на чому світ стоїть автомобілістів, сідає за кермо і дає газу, ледь не переїхавши кілька перехожих, що забари́лися.
- Опіум народів. Красуня-дружина впускає до будинку коханця, а чоловік сидить у сусідній кімнаті й так поглинений спогляданням телеекрана, що не помічає те, що відбувається поруч.
- Заповіт святого Франциска. Священик довго опоряджа́ється у перукарні, а потім у телепередачі розмірковує про простоту і самоприниження.
- Благородне мистецтво. Колишній боксер Гварначчі переконує свого приятеля, також колишнього боксера Антінорі, вийти на ринг і протриматися пару раундів проти чемпіона заради винагороди. Однак противник завдає страшного удару Антінорі, той покалічений і впадає в ідіотизм. У останній сцені фільму Гварначчі котить пляжем інвалідне крісло, в якому сидить Антінорі.
Нагороди
- 1964: Премія «Золотий кубок» (Італія):
- найкращому акторові[it] — Уго Тоньяцці
- 1964 Премія на Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата, (Аргентина):
- найкращий актор — Вітторіо Ґассман, Уго Тоньяцці
Примітки
Посилання
«Чудовиська» на сайті IMDb (англ.) 
(24.08.2023)
|
| ||||||||||||||||||||
|
