Citroën 2CV

Citroën 2CV
Виробник	Citroën
Наступник(и)	Citroën Acadiane
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	2400 мм і 2,4 м[1]
Довжина	3830 мм
Ширина	1480 мм
Висота	1600 мм і 1,6 м[1]
Маса	560 кг і 480 кг[1]
Подібні	Austin Mini BMW 600/BMW 700 Fiat 500 Topolino/Fiat 600/Fiat 126/Fiat Panda Fiat 850 Glas Goggomobil/Glas Isar AWZ Trabant Lloyd LP-Серії NSU Prinz Panhard Dyna X Renault 4CV/Renault 4/Renault 6 Simca 6 Volkswagen Käfer

Citroën 2CV (фр. deux chevaux vapeur — дві кінські сили, букв. дві парові коні; читається Дешво́ — два коні, дві «конячки») — мікролітражний автомобіль від Citroën, що випускався з 1949 по 1990 рік^[2]. Індекс в назві позначає умовну потужність двигуна (фр. CV, chevaux vapeur), яка розраховується за його об'ємом, що оподатковується (фр. chevaux fiscaux, cheval fiscal — транспортним податком, букв. кінський податок) на автомобілі в тодішній Франції, в той час, як реальна потужність (фр. cheval-vapeur) початкового варіанту — 9 к.с. (фр. ch). У Франції цей автомобіль зіграв ту ж роль, що Форд Т в США або Фольксваген Жук в Німеччині: «посадив за кермо» націю. У конструкції реалізовані багато оригінальних і прогресивних технічних рішень, наприклад, передній привод, що незвично для машин довоєнної розробки. У той же час нарочито спрощена і здешевлена ​​машина несла печать непрестижності, подібно до мотоколясок післявоєнної Європи або «горбатому Запорожцю» в СРСР. 2CV проектувався як наддоступний за ціною, простий в обслуговуванні та ремонті, утилітарний автомобіль, придатний для невпорядкованих доріг і перевезення невеликих вантажів — він повинен був замінити французькому фермерові коні і віз, городянину — велосипед і візника. Машина отримала легкообслуговуваний двигун, регульовану торсіонну підвіску, відносно великий кліренс. Знімний матерчатий дах дозволяв перевозити негабаритний вантаж.

Подібно «Жуку», 2CV випускався в багатьох країнах і не один десяток років. У період з 1948 по 1990 роки було випущено 3 872 583 власне 2CV, плюс 1 246 306 невеликих вантажівок на його базі, плюс кілька мільйонів більш пізніх модифікацій («Діана», «Мехарі» та ін.) — загальне виробництво склало 8 756 688 штук. У 1988 році основне виробництво оригінального 2CV було перенесено з Франції до Португалії.

• 375 cc (23 CID) H2 air-cooled 9 к.с.
• 425 cc H2 air-cooled 12 к.с.
• 435 cc H2 air-cooled 24 к.с.
• 602 cc H2 air-cooled 29 к.с.

Оскільки кузов 2CV, прикріплений болтами до шасі, не мав несучої функції, його легко було замінити повністю на іншу конструкцію. Citroën Méhari всеж прийнято вважати похідним^[de] від пізнішої Dyane.

Рік	Вигляд	Пояснення
1953		Citroën 2CV Antem — є єдиним у своєму роді. Кузов виконаний як чотиридверний седан у понтонному стилі, був спроектований Філіппом Шарбонно[fr]; автомобіль був побудований в ательє Antem[en].
1959–1964		Citroën Bijou[sk]
1961–1978		Citroën Ami 6 / Ami 8
1968–1987		Citroën Méhari — це автомобіль для відпочинку з відкритим верхом, заснований на 2CV або Dyane.
1972–1978		Citroën Pony / FAF[fr]
з 1982		Lomax[de] — англійський кіт-кар на базі 2CV.
1987–1990		Teilhol Tangara — французький пляжний автомобіль на базі 2CV. Teilhol[fr] побудував його за погодженням з Citroën як непряму заміну Méhari.
з 1988		Кабріолет Hoffmann 2CV[sk] — кіт-кар коплект для переобладнання 2CV. Виробляється в Гоенфурх (Баварія).
з 2000		Burton — голландський кіт-кар на базі 2CV.