Deafheaven

Deafheaven
Виступ Deafheaven у Копенгагені, Данія, 2017 рік.
Виступ Deafheaven у Копенгагені, Данія, 2017 рік.
Основна інформація
Жанр
Роки з 2010 року
Країна США США
Місто Сан-Франциско
Мова англійська
Лейбл Deathwish Inc.
deafheaven.com

Deafheaven у Вікісховищі

Deafheaven — американський пост-метал-гурт із Сан-Франциско, заснований 2010 року. Гурт був створений двома музикантами — вокалістом Джорджом Кларком та гітаристом Керрі МакКоєм, що самостійно записали та випустили дебютний демо-альбом. Після його релізу Deafheaven залучили трьох нових учасників до колективу і колектив почав гастролювання. Наприкінці 2010 року гурт підписав контракт з Deathwish Inc. та пізніше випустив свій дебютний альбом Roads to Judah у квітні 2011 року. Deafheaven створили унікальний стиль, який поєднує в собі елементи блек-металу, шуґейзингу і пост-року, пізніше прозваний критиками як блекґейз.

Другий альбом Deafheaven, Sunbather, вийшов 2013 року і отримав широке визнання критиків, ставши одним з альбомів року з найкращими відгуками в США. 2015 року гурт продовжив свою творчість, випустивши альбом New Bermuda,[1] а у 2018 році — Ordinary Corrupt Human Love. Їхній п'ятий альбом 2021 року, Infinite Granite, різко зменшив присутність екстремального вокалу.

Історія

Заснування та перший демозапис (2010)

Гурт Deafheaven був заснований у лютому 2010 року[2] у Сан-Франциско, Каліфорнія, вокалістом Джорджом Кларком та гітаристом Керрі МакКоєм, що раніше разом грали у ґрайндкор гурті Rise Of Caligula[3][4]. Кларк точно не впевнений, як він дійшов до назви Deafheaven, хоча він знає про її появу в Сонеті 29 Вільяма Шекспіра. Два слова «deaf» та «heaven» були об'єднані як данина гурту Slowdive.[5]

Кларк та МакКой записали демо-альбом у квітні 2010 року в Atomic Garden Studio[6] за участі продюсера Джека Ширлі. Запис демо-альбому обійшовся приблизно у 500$, які на той час учасники колективу не могли собі дозволити[7]. Оскільки на момент запису дует не мав електрогітар або підсилювачів, альбом був повністю написаний на акустичній гітарі та записаний на обладнанні, взятому в студії[7]. У дебютний демозапис увійшло чотири треки, що поєднували у собі елементи блек-металу та пост-рок.[8] Спочатку Deafheaven не збиралися публікувати матеріал, але пізніше вони розіслали його до кількох своїх улюблених блогів.[3][8] Після позитивних відгуків про демо, Кларк і Маккой вирішили найняти трьох додаткових музикантів — бас-гітариста Дерека Прайна, гітариста Ніка Бассетта з шуґейз-гурту Whirr (раніше знаний як Whirl[9]) та ударника Тревора Дешрайвера, який відгукнувся на оголошення в Craigslist, щоб сформувати гурт із п'яти учасників, згодом почавши грати свої перші концерти в липні 2010 року.[3][8]

Джордж Кларк під час виступу у Барселоні 2012 року

Контракт з Deathwish та Roads to Judah (2010—2012)

У грудні 2010 року Deafheaven оголосили про підписання контракту з Deathwish Inc.[10] — лейблом, який заснував Джейкоб Беннон, вокаліст Converge. Deathwish зв'язалися з колективом і спочатку хотіли лише випустити їхнє демо у фізичному вигляді. До цього моменту гурт вже написав новий матеріал, тож учасники попросили лейбл випустити як демо, так і їхній новий матеріал.[8] Перший реліз Deafheaven, який видали Deathwish, був 7-дюймовий вініловий сингл, що містив «Libertine Dissolves» та «Daedalus», дві пісні, взяті з демо-запису гурту. Сингл було надруковано в обмеженій кількості та надіслано як подарунок випадковим людям, які зробили покупку у веб-магазині Deathwish.[11]

Їхній дебютний альбом, Roads to Judah, вийшов 26 квітня 2011 року.[6] Назва альбому посилається на назву швидкісного трамваю N Judah, що знаходиться у рідному місті колективу,[8] і в ліричному плані альбом розповідає про «рік розпусти та зловживання психоактивними речовинами» Кларка. Roads to Judah отримав схвальні відгуки від Decibel і RVA Magazine, пізніше розміщений у кількох списках на кінець року, включаючи NPR, Pitchfork та The A.V. Club.[12][13] MSN Music також назвали Deafheaven одними із найкращих нових виконавців 2011 року.[14]

Для популяризації Roads to Judah, Deafheaven виступили на фестивалі SXSW в Остіні, штат Техас, у березні 2011 року,[3] здійснили тур по США з канадським нойз-рок-гуртом KEN mode в червні 2011 року, виступали на фестивалі Sound and Fury в Каліфорнії в липні 2011 року, здійснили тур по США з пост-рок гуртом Russian Circles в листопаді 2011 року та влаштували європейський тур у лютому 2012 року. МакКой пізніше заявив, що Russian Circles «…взяли нас під своє крило.» під час туру та навчили їх, як має поводитися музичний-гурт. Він сказав: «Три правила будь-якого успішного гурту — писати хороші пісні, чудово виступати наживо і не поводитись наче покидьки, поки займаєтесь вище згаданим. Ми і раніше завжди намагалися саме так і робити, але Russian Circles остаточно вбили нам це в голову.»[15]

Sunbather, новий склад та визнання критиків (2013—2014)

Ще у вересні 2011 року Deafheaven оголосили, що почали писати нову музику для можливого спліт-альбому, міні-альбому або повноформатного альбому. У той час МаКкой описав матеріал як «швидший, темніший, набагато важчий і набагато більш експериментальний», ніж Roads to Judah.[2] Однак у грудні 2012 року Кларк описав їхній новий матеріал як менш меланхолійний і менш зосереджений навколо блек-метал звучання, а радше з більш «пишним і роковим, навіть поп-керованим» звучанням.

Infinite Granite (2021—дотепер)

7 червня 2021 року Deafheaven стерли свої сторінки в соціальних мережах і опублікували тизер-відео з датою «08.20.21» на своєму офіційному веб-сайті та в соціальних мережах.[16] Через два дні новий сингл під назвою «Great Mass of Color» вийшов на стрімінгових сервісах. Сингл являє собою пісню в стилі шуґейз із чистим вокалом, на відміну від блек-метал звучання попередніх альбомів гурту. Згодом з'ясувалось, що пісня є головним синглом п'ятого студійного альбому колективу, під назвою Infinite Granite.[17]

Музичний стиль

Музичний стиль Deafheaven описують як блек-метал,[18][19] блекґейз,[20][21] пост-метал,[22][23] скримо,[24][25] шуґейз, пост-блек, та арт-метал.

Учасники гурту

Джордж Кларк у 2017 році
Керрі МакКой у 2013 році
Шив Мехра у 2017 році
Теперішні учасники
Колишні учасники
  • Нік Бассетт — гітара (2010—2012)[27]
  • Дерек Прайн — бас-гітара (2010—2012)
  • Тревор Дешрайвер — ударні (2010—2011)
  • Корі Северсон — ударні (2011—2012)[28]
  • Стівен Кларк — бас-гітара (2013—2017)
Колишні учасники
  • Джон Клайн — ударні (2010)[29]

Шкала часу

Дискографія

Студійні альбоми
  • Roads to Judah (2011)
  • Sunbather (2013)
  • New Bermuda (2015)
  • Ordinary Corrupt Human Love (2018)
  • Infinite Granite (2021)
Концертні альбоми
  • Live at The Blacktop (2011)
  • 10 Years Gone[en] (2020)
Спліти та демо-альбоми
  • Demo (2010)
  • Deafheaven / Bosse-de-Nage (2012)

Примітки

  1. Nast, Condé. Deafheaven: New Bermuda. Pitchfork (амер.). Процитовано 3 грудня 2022.
  2. а б Punknews.org. Interviews: Kerry McCoy (Deafheaven). www.punknews.org (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
  3. а б в г Deafheaven's "Violently Depressing" Sound Helps SF Act Build Momentum: Music | KQED Public Media for Northern CA. web.archive.org. 28 вересня 2012. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. Процитовано 14 червня 2022.
  4. а б GEN F: Deafheaven. The FADER (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
  5. ON THE RECORD with Deafheaven | the Dropp. web.archive.org. 8 травня 2013. Архів оригіналу за 8 травня 2013. Процитовано 20 вересня 2022.
  6. а б Deafheaven Debut Disc Due April 26 | Gun Shy Assassin. web.archive.org. 15 лютого 2011. Архів оригіналу за 15 лютого 2011. Процитовано 14 червня 2022.
  7. а б Staff, Invisible Oranges StaffInvisible Oranges. Interview: Deafheaven's George Clark & Kerry McCoy. Invisible Oranges - The Metal Blog (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
  8. а б в г д Staff, BrooklynVegan StaffBrooklynVegan. an interview w/ Deafheaven ++ a song premiere & dates too. BrooklynVegan (англ.). Процитовано 14 червня 2022.
  9. Punknews.org. Whirr (Deafheaven) sign to Tee Pee Records. www.punknews.org (англ.). Процитовано 3 грудня 2022.
  10. Punknews.org. Deathwish Inc. signs Deafheaven. www.punknews.org (англ.). Процитовано 19 вересня 2022.
  11. Punknews.org. Deafheaven to release 'Libertine Dissolves b/w Daedalus' EP. www.punknews.org (англ.). Процитовано 23 вересня 2022.
  12. Gotrich, Lars (30 листопада 2011). The Best Metal Of 2011. NPR (англ.). Процитовано 26 листопада 2022.
  13. December 7, 2011. The A.V. Club (англ.). 7 грудня 2011. Процитовано 26 листопада 2022.
  14. The Best New Bands of 2011. web.archive.org. 5 грудня 2011. Архів оригіналу за 5 грудня 2011. Процитовано 27 листопада 2022.
  15. Deafheaven. Pitchfork (англ.). 6 січня 2014. Процитовано 28 серпня 2023.
  16. Kennelty, Greg (7 червня 2021). What Is DEAFHEAVEN Teasing For August?. Metal Injection (амер.). Процитовано 19 вересня 2022.
  17. Infinite Granite by Deafheaven (en-AU) , 20 серпня 2021, процитовано 19 вересня 2022
  18. Nast, Condé. Deafheaven: Infinite Granite. Pitchfork (амер.). Процитовано 1 грудня 2022.
  19. Deafheaven Is the Artist of the Decade - VICE. www.vice.com. Процитовано 1 грудня 2022.
  20. Howells, Tom (5 жовтня 2015). Blackgaze: meet the bands taking black metal out of the shadows. the Guardian (англ.). Процитовано 3 грудня 2022.
  21. The Translator Blackgaze | Exclaim!. exclaim.ca (en-ca) . Процитовано 3 грудня 2022.
  22. Barry, Sean (30 вересня 2015). Album Review: Deafheaven - New Bermuda. Consequence (амер.). Процитовано 3 грудня 2022.
  23. Is Post-Metal The Next Big Thing In Heavy Music?. www.vh1.com (англ.). Процитовано 3 грудня 2022.
  24. Deafheaven: Sunbather. The A.V. Club (англ.). 11 червня 2013. Процитовано 3 грудня 2022.
  25. Terich, Jeff (5 січня 2015). Blurred Lines: On the evolution of genre. Treble (амер.). Процитовано 3 грудня 2022.
  26. Watch Deafheaven Record 'Sunbather,' One of 2013's Most Anticipated Metal Records. SPIN (амер.). 16 квітня 2013. Процитовано 14 червня 2022.
  27. deafheaven. deafheaven. deafheaven. Процитовано 14 червня 2022.
  28. DEAFHEAVEN — Adequacy.net Interview with Deafheaven. dfhvn.tumblr.com. Процитовано 14 червня 2022.
  29. The Story of Deafheaven in 5 Songs. LNWY (амер.). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 3 грудня 2022.
  • п
  • о
  • р
Deafheaven
  • Джордж Кларк
  • Керрі МакКой
  • Деніел Трейсі
  • Шив Мехра
  • Кріс Джонсон
  • Стівен Кларк
  • Корі Северсон
  • Дерек Прайн
  • Нік Бассетт
  • Тревор Дешрайвер
Студійні альбоми
  • Roads to Judah
  • Sunbather
  • New Bermuda
  • Ordinary Corrupt Human Love
  • Infinite Granite
Інші роботи
  • Deafheaven / Bosse-de-Nage
  • «From the Kettle Onto the Coil»
  • «Black Brick»
  • 10 Years Gone
Пов'язані статті